Скасування ризиковості платника ПДВ у суді

Адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» забезпечено успішний захист інтересів клієнта у спорі з Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області щодо віднесення підприємства до категорії ризикових платників ПДВ.

09 вересня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №600/4097/24-а залишив без задоволення апеляційну скаргу податкового органу та без змін — рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року, яким позов нашого клієнта було задоволено.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили в день її ухвалення та, як прямо зазначено судом, оскарженню не підлягає.

У чому полягав спір

Клієнта — ТОВ «АКВА ВОРЛД» — було віднесено ГУ ДПС у Чернівецькій області до платників, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ.

У спірному рішенні №28034 від 16.07.2024 податковий орган послався, зокрема, на два коди податкової інформації:

код 07 — нібито недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення господарських операцій;

код 11 — нібито накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності або недостатності місць для їх зберігання.

При цьому клієнтом до контролюючого органу були подані пояснення та документи, що характеризували фактичну господарську діяльність підприємства.

Зокрема, було надано інформацію про працівників підприємства, договори з покупцями, документи щодо реалізації товару, договори оренди приміщень, договори відповідального зберігання та відомості про об’єкти оподаткування.

ДПС не довела «недостатність» працівників

Однією з підстав ризиковості податкова визначила недостатню кількість трудових ресурсів.

Однак суд звернув увагу на принципову обставину: податковий орган не пояснив, чому саме наявна у підприємства кількість працівників є недостатньою для здійснення його господарської діяльності.

Більше того, ДПС не надала суду належних доказів того, що господарські операції підприємства об’єктивно неможливо було здійснювати з наявними трудовими ресурсами.

Іншими словами, самої формальної вказівки на код податкової інформації недостатньо. Контролюючий орган повинен довести фактичні обставини, на яких ґрунтується його висновок.

Твердження про відсутність складських приміщень також не підтвердилося

Іншою претензією ДПС було нібито накопичення залишків товару без достатніх місць для його зберігання.

Водночас підприємство повідомило контролюючий орган про використання орендованих приміщень та надало відповідні договори.

Крім того, для зберігання товарно-матеріальних цінностей використовувалися приміщення на підставі договорів відповідального зберігання. Податковому органу також була подана інформація про відповідні об’єкти оподаткування.

Таким чином, фактичні документи підприємства спростовували твердження, покладені ДПС в основу рішення про ризиковість.

Один із ключових висновків суду: «податкова інформація» ще не є доказом порушення

Важливим у цій справі є підхід апеляційного суду до самого поняття податкової інформації.

Суд констатував, що ДПС не надала доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої підприємство було віднесено до ризикових.

Не було також доведено, що контролюючий орган належним чином перевірив обставини господарських операцій та документи, подані платником.

Суд окремо звернув увагу: наявна у контролюючого органу податкова інформація сама по собі має інформаційний характер і без належного доказового підтвердження не може автоматично свідчити про порушення з боку підприємства.

Цей висновок є особливо важливим для спорів щодо ризиковості, оскільки на практиці рішення комісій ДПС нерідко фактично зводяться до зазначення коду податкової інформації без розкриття конкретних фактів, які підтверджували б ризиковість діяльності платника.

ДПС не конкретизувала ризикові операції

Апеляційний суд також встановив суттєвий недолік рішення контролюючого органу: у ньому не було належним чином визначено суть і характер інформації, яка стала підставою для віднесення підприємства до ризикових.

Зокрема, податковим органом не було ідентифіковано конкретних господарських операцій або податкових накладних, у яких нібито зафіксовано ризикові операції.

Фактично ДПС обмежилася зазначенням критеріїв та кодів податкової інформації без належної конкретизації та доказування.

За таких умов платник опиняється у ситуації, коли він повинен спростовувати невизначені припущення контролюючого органу, не розуміючи, яку саме операцію та які саме обставини ДПС вважає проблемними.

Суд визнав такий підхід неприпустимим.

Не було надано навіть належних доказів роботи комісії

Окремої уваги заслуговує ще одна встановлена судом обставина.

ГУ ДПС у Чернівецькій області не надало суду належних та допустимих доказів, у тому числі протоколу засідання комісії, які б підтверджували належний розгляд питання щодо відповідності підприємства критеріям ризиковості.

Також не було доведено, що комісія фактично перевірила подані платником документи та зіставила відомості з них з інформацією, яка міститься у державних реєстрах та інших доступних джерелах.

Тобто спір стосувався вже не лише правильності висновків ДПС, а й самого механізму та обґрунтованості прийняття рішення.

Рішення про ризиковість повинно бути конкретним і мотивованим

Апеляційний суд наголосив на загальному принципі, який має значення далеко за межами цієї справи: несприятливе для платника рішення державного органу не може ґрунтуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

ДПС повинна вказати конкретні фактичні та юридичні підстави свого рішення і пояснити, яким чином встановлені нею обставини підтверджують ризиковість конкретного платника.

Якщо ж податковий орган вимагає від підприємства додаткові документи, з рішення має бути зрозуміло, які саме обставини необхідно спростувати та які документи для цього необхідні.

У цій справі таких вимог дотримано не було.

Результат справи

Суди встановили, що податковий орган не довів наявності обґрунтованих підстав для віднесення клієнта до ризикових платників ПДВ.

У результаті:

— рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області №28034 від 16.07.2024 про відповідність підприємства критеріям ризиковості визнано протиправним та скасовано;

— ГУ ДПС зобов’язано виключити підприємство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості;

— 09 вересня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ДПС без задоволення;

— рішення суду першої інстанції залишено без змін;

— постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її ухвалення.

Чому ця справа важлива для інших платників ПДВ

Цей кейс ще раз демонструє: наявність у рішенні ДПС посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості або зазначення певного коду податкової інформації саме по собі не означає, що рішення контролюючого органу є законним.

При судовому оскарженні має значення не лише те, які документи надав платник, але й те:

— чи конкретизувала ДПС господарські операції, які вона вважає ризиковими;

— чи навела докази на підтвердження своїх висновків;

— чи дослідила документи, подані підприємством;

— чи пояснила, чому наданих документів недостатньо;

— чи підтверджуються матеріалами діяльності комісії фактичні підстави прийнятого рішення.

Якщо рішення про ризиковість ґрунтується переважно на загальних формулюваннях, кодах та припущеннях без належного доказового обґрунтування, таке рішення може бути предметом ефективного судового оскарження.

Справа №600/4097/24-а.
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2026.

Команда АО «Західна Правова Група» супроводжує податкові спори, пов’язані як із донарахуваннями за результатами перевірок, так і з процедурними порушеннями з боку контролюючих органів. У подібних категоріях справ належна оцінка способу вручення документів, строків оскарження, порядку призначення перевірки та дотримання вимог Податкового кодексу України часто має вирішальне значення для захисту прав платника.

Переваги АО «Західна Правозахисна Група»:

– досвідчені адвокати податкової практики, податкові консультанти;
– напрацьовані вдалі кейси з оскарження;
– наданню послуги передує детальний аналіз ситуації, моделювання її розвитку і податкове планування;
– налагоджені процеси дистанційної, комфортної та безпечної для Замовника комунікації;
– справедлива та розумна ціна вартості послуг та ін.

Заповніть форму зворотного зв’язку і ми надамо Вам первинну консультацію.

Форма зв’язку

 





     

    АО Західна Правозахисна Група

    facebook.com linkedin.com twitter.com
    Categories:

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Related Posts

    Оскарження ППР стало підставою для закриття справи щодо директора підприємства
    Адвокатами АО «Західна Правозахисна Група» забезпечено успішний захист інтересів директора підприємства у справі про притягнення
    Суд поновив ФОП на єдиному податку з 2019 року
    Восьмий апеляційний адміністративний суд підтвердив протиправність дій податкового органу щодо анулювання реєстрації ФОП платником єдиного